Стрітення Господнє — 15 лютого (за григоріанським календарем; 2 лютого — за юліанським) — християни відзначають Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа. Відзначають його в пам'ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження (згідно з Законом Божим, з часу визволення євреїв із єгипетського полону, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові, і його треба було приносити до храму на 40-й день після народження).
Коли Діва Марія разом з Йосифом принесла Ісуса до храму, їх зустрів там сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом вже багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником, але він таки не повірив у можливість народження Спасителя від Діви Марії. І тоді Дух Святий напророчив йому, що він зможе вмерти лише тоді, як побачить народження Господа. Те й здійснилося — Симеон міг одержати тепер вічний спокій. П
... Читати далі »
Преподобна Ксенія (V), у миру Євсевія, була єдиною дочкою знатного римського сенатора. З юності вона прагнула до Бога. Щоб уникнути свого майбутнього шлюбу, вона таємно пішла з рідного дому з двома відданими їй служницями й відплила на кораблі. Зустрівшись, з промислу Божого, з настоятелем обителі святого апостола Андрія, яка перебувала в місті Мілассі, в Кесарії, вона сильно просила його взяти її, разом із супутницями, у Міласс; змінивши своє ім'я, вона назвалася Ксенією.У Мілассі вона купила землю, побудувала храм в ім'я святого Стефана і заснувала жіночий монастир.
Незабаром після цього єпископ Мілассу, Павло, висвятив Ксенію у диякониси, як цілком гідну цього звання за доброчесне життя. Свята всім надавала допомогу: для бідних була благодійницею, для скорботних - утішницею, для грішних - наставницею. Мала глибоке смирення, вважаючи себе гіршою і грішнішою від усіх. У подвигах свої
... Читати далі »
З нагоди 50-ліття архієрейської хіротонії та 45-літнього перебування на Київський кафедрі моєї немочі, піднести преосвященного ІОАСАФА (Василиківа), архієпископа Івано-Франківського і Галицького до сану митрополита.
Богоявленська вода, освячена в день Хрещення, називається в Православній Церкві великою агіасмою – великою святинею. До освяченної води християни з давніх часів мають велике благоговіння. В Чині великого освячення води є особливі проханнях та молитви, якими Церква свідчить про різноманітні дії благодаті Божої, що подається всім, хто з вірою "черпає і причащається" цієї святині.
Святість води очевидно для всіх проявляється і в тому, що вона довгий час зберігається свіжою і не псується. Ще в IV ст. про це говорив св. Іоан Золотоустий: "Христос хрестився і освятив природу води, і тому в свято Хрещення всі, хто набрали води опівночі, приносять її додому і зберігають увесь рік. І так вода в природі своїй не псується від довгого часу зберігання, часто два і три роки залишається свіжою; і після такого тривалого часу не поступається водам, які тільки набрали з джерела". Цю святиню Церква викори
... Читати далі »
19 січня (6 січня ст.ст.) Свята Православна Церква святкує Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, або Богоявлення. Це велике двунадесяте неперехідне свято. Свято Хрещення Господнього – одне із самих древніх свят християнської Церкви. Його встановлення відноситься ще до апостольських часів. Древня назва свята - „ТЕОФАНІЯ”, що означає Богоявлення.
Слово „хрещу” по-грецьки означає „погружаю у воду”. Не можливо зрозуміти сенс і важливість хрещення, не роз’яснивши перш за все символічного значення води, про яке говориться у Старому Завіті. Вода – початок життя. Саме з води, беруть свій початок всі живі істоти. Де немає води, там пустеля.
14 січня — чи не найбагатший святами день у різдвяно-новорічний період.
Славнозвісні «три празники» вшановуються і Православною Церквою, і народними традиціями. Попри історичні феномени щодо встановлення дат святкування Нового (а саме старого Нового) року, календарні розбіжності григоріанського і юліанського стилів, свято Обрізання Ісуса Христа, день пам’яті святителя Василія Великого — всі ці свята тісно пов’язані між собою, можна сказати, переплетені воєдино. І головне, що більшою чи меншою мірою їх вшановує Православна Церква.
Великий учитель і отець Церкви Іоанн Золотоустий називає Різдво Христове початком усіх свят. Оскільки не було б Різдва – не було б і Богоявлення, Хрещення в Йордані, не було б і Воскресіння Христового. Кожного року в ці різдвяні дні ми вітаємо один одного словами: «Христос народився! – Славімо Його». Для кожного з нас є святою євангельська розповідь про народження в убогих яслах Богомладенця Ісуса. Православна Церква у своїх піснеспівах називає народженого Христа зіркою, що засяяла від Якова. Незвичайна зірка привела зі Сходу на поклоніння новонародженому Царю волхвів, яких ще називають мудрецями. Вони, впавши перед Ним, вклонились і піднесли Йому золото, ладан і смирну: золото – як Царю, ладан – як Богу, а смирну, пахуче миро, – як Людині смертній. І не тільки пастухи і волхви взнали і сповідали Христа Спасителя, але всяке творіння, за словом Церкви, принесло народженому Спасителю дар
... Читати далі »
Так склалося, що в свідомості більшості сучасних людей, в тому числі й християн, початок нового року асоціюється з 1 січням за новим стилем. Ми не будемо заглиблюватись в проблематику того, правильний чи ні такий підхід. Так чи інакше, але час поділяється на життя, що проходить протягом років, і ми зараз стоїмо перед дверима, що відкривають перед нами новоліття.
Всякий раз, коли підводиться хронологічна риса певного періоду життя, з особливою гостротою відчувається невблаганність і владність часу. Нині ми відчуваємо це особливо.
Одного мудреця давнини запитали, що, на його думку, більше за все дорогоцінне для людини. «Час, - відповів він, - бо за допомогою ча
... Читати далі »
Стрітення Господнє — 15 лютого (за григоріанським календарем; 2 лютого — за юліанським) — християни відзначають Стрітення Господа Нашого Ісуса Христа. Відзначають його в пам'ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження (згідно з Законом Божим, з часу визволення євреїв із єгипетського полону, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові, і його треба було приносити до храму на 40-й день після народження).
Преподобна Ксенія (V), у миру Євсевія, була єдиною дочкою знатного римського сенатора. З юності вона прагнула до Бога. Щоб уникнути свого майбутнього шлюбу, вона таємно пішла з рідного дому з двома відданими їй служницями й відплила на кораблі. Зустрівшись, з промислу Божого, з настоятелем обителі святого апостола Андрія, яка перебувала в місті Мілассі, в Кесарії, вона сильно просила його взяти її, разом із супутницями, у Міласс; змінивши своє ім'я, вона назвалася Ксенією.У Мілассі вона купила землю, побудувала храм в ім'я святого Стефана і заснувала жіночий монастир. 
З нагоди 50-ліття архієрейської хіротонії та 45-літнього перебування на Київський кафедрі моєї немочі, піднести преосвященного ІОАСАФА (Василиківа), архієпископа Івано-Франківського і Галицького до сану митрополита.
Богоявленська вода, освячена в день Хрещення, називається в Православній Церкві великою агіасмою – великою святинею. До освяченної води християни з давніх часів мають велике благоговіння. В Чині великого освячення води є особливі проханнях та молитви, якими Церква свідчить про різноманітні дії благодаті Божої, що подається всім, хто з вірою "черпає і причащається" цієї святині.
19 січня (6 січня ст.ст.) Свята Православна Церква святкує Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, або Богоявлення. Це велике двунадесяте неперехідне свято. Свято Хрещення Господнього – одне із самих древніх свят християнської Церкви. Його встановлення відноситься ще до апостольських часів. Древня назва свята - „ТЕОФАНІЯ”, що означає Богоявлення. 
Великий учитель і отець Церкви Іоанн Золотоустий називає Різдво Христове початком усіх свят. Оскільки не було б Різдва – не було б і Богоявлення, Хрещення в Йордані, не було б і Воскресіння Христового. Кожного року в ці різдвяні дні ми вітаємо один одного словами: «Христос народився! – Славімо Його». 
