Апостол Петро рекомендує жінкам-християнкам наступне: «А окрасою вам нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж, але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом» (1 Петра 3, 2-4).
Такою красою духу явно володіли ті жінки, котрі слідували за Христом і служили Йому протягом останніх років земного життя Ісуса Христа. Ми майже не чуємо їх голосу на сторінках Євангелій, за винятком Марфи, яка піклувалася про пригощання і дорікала своїй сестрі, що вона їй не допомагає (Лк. 10, 40), але після смерті брата Лазаря проявила
... Читати далі »