«О, коли я тільки міг / Хоча б частково, / Я написав би вісім рядків / Про властивості пристрастей. / Про беззаконня, про гріхи…», – так писав Пастернак, даючи собі звіт, що точне, влучне слово про пристрасті дається важко і таких слів не може бути багато. Точне слово про пристрасті вислизає з рук, як мокра й жива риба, і самі пристрасті переплітаються, зрощуються одна з одною, утворюючи огидну єдність. Зрозуміло, що слово «пристрасті» в даному випадку використовується як синонім виразу «хвороба душі».
Те, в чому себе визнавав безсилим Пастернак, давно зробив ігумен Іоан, Ліствичник. Цей раб Божий написав не вісім рядків, але цілу книгу про пристрасті та боротьбу з ними. Книга ця народилася як наслідок досвіду боротьби і перемоги, оскільки в звичному стані людина знаходиться на каторжних роботах у гріха і – о, горе! – Біди своєї не помічає. Тільки, коли людина звільниться або почне звільнятися, їй дається погляд зі сторони на себе
... Читати далі »
«О, коли я тільки міг / Хоча б частково, / Я написав би вісім рядків / Про властивості пристрастей. / Про беззаконня, про гріхи…», – так писав Пастернак, даючи собі звіт, що точне, влучне слово про пристрасті дається важко і таких слів не може бути багато. Точне слово про пристрасті вислизає з рук, як мокра й жива риба, і самі пристрасті переплітаються, зрощуються одна з одною, утворюючи огидну єдність. Зрозуміло, що слово «пристрасті» в даному випадку використовується як синонім виразу «хвороба душі».
