«Слава в вишніх Богу» 
«Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2,14) Не на землі складена ця пісня. Її початок – на небі, звідки прийшов і мир, що вона його прославляє, звідкіль приходить Христос – Володар цього миру. І як хочеться нашим віруючим серцям і нашим віруючим уставом, особливо в день нинішнього свята, повторювати слова цієї ангельської пісні, що пролунала в небі після з’явлення ангелів пастухам. Минуло двадцять століть того часу, відколи лунає ця ангельська пісня над світом. Христос Господь, якого так довго чекали людські покоління, прийшов на землю. Ніщо не могло зупинити здійснення Божої обітниці послати Спасителя світу. Коли «настала повнота часу, Бог послав Свого Сина» (Гал. 4, 4), щоб «кожен, хто вірує в Нього, мав життя вічне» (Ін. 3, 19). Віруюче серце ніколи незабуде про глибину і страх тих страждань, які за нас, за наші радості, за наше вічне щастя витерпів на землі Господь Ісус Христос. Така безмежна була любов Небесного Отця і Його Божественного Сина до віруючих людей. Ангели у різдвяну ніч співали: «…на землі мир», Спаситель сказав перед Своїми стражданнями, звертаючись до апостолів і до людей всіх поколінь: «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам» (Ін. 14, 27). Господь приніс на землю закон братерства, взаємного служіння один одному, мирного співжиття. Христос залишив на землі і інший мир – мир внутрішній, мир духу, який є благодатним плодом Духу Божого, що живе в християнстві. Про цей мир говорив Господь апостолам, ставши посеред них після Свого Воскресіння: « Мир вам!» (Ін. 20, 19). Цим словам, з побажанням внутрішнього миру душі, Свята Церква багаторазово вітає нас, віруючих, на церковних богослужіннях. Це – мир з Богом, мир з людьми. Мир зі своєю совістю, коли ми спокійно можемо дивитись на Небо із таким чистим сумлінням ставитися до людей. Такого миру повинен шукати кожен з нас, і якщо знайдемо його, це буде великим щастям для нашої душі. Ангели співали ще: «…в людях благовоління». Вони прославляли Ісуса Христа за те, що Він Своїм народженням на землі в усі віки і дотепер виявляє свою любов до людей, надихає нас, християн, взаємною братньою любов’ю, насаджує добру волю серед віруючих людей. Спаситель сказав про любов, що вона є першим і основним обов’язком Його Божественного вчення. Він відкрив і про вершини цієї любові: «Немає більшої від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15, 13). Христос явив також найбільший зразок Любові, наслідувати як Він наказує: «Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мф. 5, 48). Якби серед віруючих людей було «благовоління», добра воля, якби серце наше було спрямоване на вчинки добра і турботу не тільки про себе, а й про нашого ближнього, коли ми зрозуміємо, що діла любові – це найдорожче надбання, яке піде з нами у вічність, ми будемо щасливі і щастя земне перейде у вічне. Прославляймо ж Господа Бога за його небесні і земні дари і стараймося, щоб мир божій жив у нас, а добра воля і взаємна любов була супутниками на всіх наших життєвих шляхах! ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!
|
