Різдво Христове — велике дванадесяте свято православної церкви, яке належить до найбільших і найвеличніших для усього християнського світу. Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом і відзначається 7 січня (за новим Григоріанським календарем) - 25 грудня (за старим Юліанським календарем).Про саму подію Різдва ми дізнаємося з головного першоджерела - Євангелія. Священна історія розповідає про те, як праведний Йосип та Діва Марія прибули до Вифлеєма на перепис населення. Там вони не знайшли жодного вільного місця для ночівлі і їм довелося зупинитися в печері, призначеній для стійла свійських тварин, серед сіна і соломи, де й народився Ісус ( Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). В цей час на небі дивним світлом засіяла нова Вифлеємська зірка, яка сповістила про Різдво Христове. Місце і час народження Сина Божого на землі провістили старозавітні пророки. Отже, 7 січня — це день народження Спасителя світу. Від цього дня починається відлік нового часу.
Першими прийшли поклонитися Христу пастухи, яким про цю подію сповістив ангел. За ними до печери прийшли волхви (мудреці) зі Сходу й принесли Богу подарунки: золото, ладан і смирну ( миро). Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирна — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.
Протягом трьох перших сторіч християни не мали окремого свята Христового Різдва. Рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Вселенському) церковному соборі в 431 році.
Вирішальну роль у впровадженні окремого свята Різдва Христового на Сході зіграли три Отці Східної Церкви - святий Василій Великий, святий Григорій Богослов і святий Іоан Золотоустий. Під їх впливом святий Григорій Богослов запроваджує це свято у Константинополі. Василій Великий святкував Христове Різдво 25 грудня в Каппадокії між 371 і 374 роками.
В Єрусалимі натомість Різдво святкувалося разом із Богоявленням аж до 634 року. Службу на свято Христового Різдва уклали Роман Солодкоспівець, патріарх Герман, Андрій Критський, Іоан Дамаскін, Косьма Маюмський і патріарх Анатолій. У VI ст. свята Єлена, мати імператора Костянтина Великого, побудувала у Вифлеємі храм на честь Христового Різдва.
У X столітті християнство було запроваджено в Київській Русі й відтоді свято Різдва Христового стало невід'ємною частиною нашої культури.
За церковним статутом Різдву передував суворий чотиритижневий (з 27 листопада до 6 січня) Різдвяний піст (Пилипівка).
| 
