Кожен піст - це військовий похід. Ми виступаємо проти ворога, щоб відвоювати у нього якщо не всю, то хоча б частину нашої території. Про яку територію йдеться? Про територію нашої душі. Ця територія окупована ворогом з часу падіння Адама. До його падіння ворог не мав доступу до душі людини, не мав над нею ніякої влади. Адам був святий і досконалий, він був царем всього творіння. Але після падіння ворог отримав владу над ним, і душа Адама була захоплена в полон, окупована. Цей полон поширився і на все Адамове потомство - на весь людський рід. Від народження всі люди отримують душу, полонену ворогом. Преподобний Макарій Великий говорить, що з часу падіння Адама в душі кожної людини живе таємно зло, яке примушує людину творити гріх, а люди думають, що творять його по своєму розуму і волі. Звичайно, душі різних людей окуповані ворогом різною мірою, тому що до загального для всіх первородного гріха кожен з нас докладає ще особисті гріхи, множачи цим права і владу диявола над своєю душею.Отже, сенс посту полягає в тому, щоб відвоювати у ворога частину нашої душі. Для цього потрібно очистити душу від гріха й нечистоти, бо саме через них диявол отримує владу над душею. Під час посту потрібно постаратися з Божою допомогою позбавитися від заздрощів, жадібності і злопам'ятності, від гніву, дратівливості і лихослів'я, від обжерливості і пияцтва, від розгулу похоті, від зарозумілості, пихатості і догоджання. Якщо ми хоч у якійсь мірі позбудемося цих пристрастей, то звільнимо з полону частину нашої душі, і на тих територіях, де раніше царювали гріх і злі духи, буде мешкати Благодать Божа. За словами преподобного Макарія, Цар Христос посилає тоді месника у місто душі, пов'язує мучителів і поселяє там полк святих духів. Але для того, щоб відвоювати у ворога навіть і малу частину нашої душі, потрібні наполегливі зусилля. При спокійнму житті і розслабленні у нас нічого не вийде. Всім відомо: перемоги без боротьби не буває. Недаремно каже Євангеліє, що Царство Боже здобувається силою і хто докладає зусиль - досягає його. Саме з цією метою і встановлені Церквою пости, - щоб ми могли поборотися, перемогти і відвоювати у ворога частину його влади над нами. Людина, яка кожен піст посильно трудиться і веде духовну боротьбу, поступово звільняється від влади ворога. Душа мало-помалу прояснюється і стає місцем перебування і храмом Святого Духа. І про це нам неодмінно потрібно пам'ятати - адже ми, християни, якраз і покликані стати таким храмом. Заради цього ми повинні докладати зусиль і змагатися.
